Сьогодні ми з тобою поговоримо про вино. Так, я розумію: ти вже й без мене багато знаєш на цю тему. Але цього разу я не буду читати тобі нудні лекції про відмінності червоного та білого вина чи в дусі Капітана Очевидність розповідати про біле вино до риби, а червоне – до м’яса. Натомість я роз
База
Знаєш, трохи банальностей у цьому тексті все ж буде. Про всяк випадок.
- Банальність перша: вино – це напій, що отримують шляхом зброджування виноградної сировини. Зброджують виноград різними шляхами – з додаванням різної кількості цукру, у різних ємкостях, під тиском чи без, з очищених ягід чи зі шкіркою, у різних температурних режимах чи навіть на різних висотах. У залежності від всіх цих чинників виходить тихе чи ігристе, червоне чи біле, сухе чи солодке вино.
- Банальність друга: закуску під вино треба підбирати таку, щоб її смак не забивав, а доповнював смак напою. Звісно, якщо вино не дуже якісне, то закуска має бути більш виразною, але питання – нащо взагалі брати таке вино? А ось, наприклад, до білого солодкого Pietro Toso Moscato D'Asti DOCG будуть добре пасувати гострі страви азійської кухні, сири з блакитною пліснявою (горгонзола, дорблю) або десерти. Ба більше, до особливого вина закуска не потрібна взагалі, краще насолоджуватись усіма його нюансами та півтонами в чистому вигляді.
- Банальність третя: вино буває тільки з винограду! Але ти бачив фруктові та ягідні вина!!! В Евросоюзі називати їх винами – заборонено, але ми ще на шляху до Европи, і в Україні ці назви можуть використовуватись… Роблять їх майже так само, як і виноградні, але є декілька відмінностей. Наприклад, з яблук чи груш треба видаляти кісточки, а яблучний сік – розбавляти водою, щоб зменшити кислотність. Але результат, скажу я тобі, того вартий. Особливо раджу спробувати гранатове, сливове чи ще якесь незвичайне вино.
З банальностями закінчив, переходимо до цікавіших моментів.
Лайфхаки та нюанси

Яке питання у тебе виникає першим, коли до рук потрапляє пляшка вина? Звісно, як її відкрити. Якщо це пляшка з закруткою (трохи пізніше я розкажу про те, чи має це якесь значення), то проблеми немає – взяв і відкрутив, easy peasy. Але якщо пляшка закрита корком, а штопора під рукою немає, то життя стає набагато цікавішим. На щастя, є ще багато варіантів:
- Ножем. Береш ніж із достатньо тонким та довгим лезом, обережно встромляєш у корок так, щоб він пройшов наскрізь, а потім починаєш повільно обертати ножа, як ключ у замку, та тягнути верх. Щоб не зламати при цьому лезо, можна обмотати його рушником.
- Ключем. Так само як ножем, але часу це займе трохи більше, бо ключ не гострий і так просто у корок не ввійде.
- Будь-яким достатньо тонким і твердим предметом. Технологія максимально проста – береш та давиш, залишилося знайти під рукою маркер, манікюрні ножиці, цвях, каблук від жіночої туфлі. Можеш спробувати навіть зробити це пальцем, якщо вистачить сили.
- Саморізом та пласкогубцями. Думаю, тут все доволі очевидно. Вкручуєш саморіз у корок, а потім потихеньку витягуєш його.
- Чоботом. Ставиш пляшку у чобіт, а чоботом починаєш стукати по стіні. Корок почне потихеньку вилазити, і тут дуже важливо не проґавити момент, інакше вино буде на підлозі чи на тобі.
- Вогнем. Дуже видовищний варіант, скажу я тобі. Береш товсту мотузку, просочуєш бензином чи керосином, обмотуєш горлянку пляшки, підпалюєш. Чекаєш кілька хвилин, а потім охолоджуєш водою. Завдяки різниці температур скло тріскається, горлянка відвалюється. Цей метод працює, але він вкрай небезпечний для вина. Через перепад температур всередину пляшки майже гарантовано потрапляють мікроскопічні уламки скла. Тож не рекомендую повторювати!
Моя тобі порада, краще май вдома штопор, так простіше та швидше.
А тепер, як я й обіцяв, про корок чи кришку. Є розповсюджений міф про те, що гарне вино буває тільки з корком, але він абсолютно безпідставний. Корок має, по суті, одну суттєву перевагу: він дозволяє вину дихати, тому напій може природним шляхом старіти у пляшці. На цьому плюси закінчуються і починаються мінуси. Корок може розсохнутися чи зіпсуватись від часу, закрити ним пляшку після відкривання – та ще проблема, а інколи вино отримує від нього мерзенний присмак мокрого картону (це називається «коркова хвороба»).
А що ж кришка-закрутка? Раніше вважалося, що вона намертво консервує вино, і його смак роками залишається таким самим, як і в день розливу. Але це міф! Вино – це живий хімічний коктейль. Під закруткою воно теж продовжує жити та повільно розвиватися (тим більше сучасні кришки вміють пропускати мікродози кисню). Просто робить це плавніше. Кришка ідеально зберігає свіжість та яскраві фруктові ноти, захищає від коркової хвороби і – що найприємніше – відкривається за секунду
Довідник гурмана
Цей розділ буде присвячений просекко, фраголіно, рислінгу та іншим незрозумілим словам, які можна побачити на пляшці з вином. Після того, як ти його прочитаєш, ти зможеш сміливо хизуватися перед своїми друзями навичками досвідченого сомельє. Для більшого ефекту можеш купити монокль та відставляти убік мізинчика кожного разу, коли береш у руку келих з вином.
- Фраголіно – колись давно це було вино зі знайомого кожному українцю сорту Ізабелла. Несподівано, правда? Але є нюанс: зараз в Євросоюзі робити комерційне вино з Ізабелли суворо заборонено. Тому те Фраголіно, яке ти бачиш на полицях супермаркетів зараз, — це хитрий італійський трюк. Виробники беруть звичайне легке вино з класичних європейських сортів винограду і просто додають до нього полуничний сік, сироп або ароматизатор. От і весь секрет його шаленої солодкості та неповторного полуничного запаху, який так подобається поціновувачам легких фруктових напоїв. Тож технічно це винний напій, але на літній вечір під десерт — саме те!
- Просекко – це не просто гарне слово на етикетці. Це назва апелласьону, тобто конкретного виноробного регіону Італії. Але об'єднує ці ігристі вина не лише місце походження. Головне правило італійців: справжнє Просекко мінімум на 85% має складатися з сорту винограду під назвою Глера. Без нього це просто "якесь ігристе", навіть якщо воно виросло на сусідньому городі у тому ж регіоні. Всі вина Просекко дуже якісні, смачні та ідеально підходять на роль аперитиву. Ще й виглядають у келиху привабливо. Спробуй, наприклад, біле сухе Terra Serena Prosecco Spumante DOC Treviso, і ти сам все зрозумієш.
- Сапераві – грузинський сорт винограду, з якого роблять вино з дуже насиченим смаком. Вино з Сапераві може бути сухим, солодким чи напівсолодким, у будь-якому випадку воно буде насичене, з характерною терпкуватістю чорної смородини, нотами прянощів і довгим післясмаком.
- Рислінг – один з найвишуканіщих сортів винограду для виготовлення білих вин. Росте у багатьох країнах, може мати різні нюанси смаку, але також має деякі характерні риси, наприклад, підвищена кислотність, яка відчувається навіть у солодкому вині. А ще вино з Рислінгу відчутно мінеральне на смак, має тонкі присмаки фруктів.
- Сангрія – напій на основі будь-якого вина, до якого додають шматочки фруктів, ягід, інколи прянощі. Зробити Сангрію, як і глінтвейн, можна дуже просто в домашніх умовах. До речі, для глінтвейну краще за все брати сухе червоне вино, а для Сангрії – теж червоне, але можна й солодке.
- Порошкове вино – кумедний міф, який з’явився завдяки особливостям перекладу та маркування вина. Річ у тому, що інколи у митних деклараціях можна побачити термін «сухий виноматеріал». Але це не порошок, як ти, можливо, думав, а просто сухе вино яке іде на бутилювання. Вже в країні призначення його розливають у пляшки та продають. Ось і все, ніякого вина, зробленого з порошку, не існує.
Вино та здоров’я

Якщо ми вже почали розглядати популярні міфи, пов’язані з вином, то не можна не поговорити про користь вина. Я впевнений, що ти чув про «келих червоного за обідом корисний для здоров’я» і все-таки. Частка правди в цьому дійсно є. Вино, особливо сухе червоне, містить низку корисних для окремих систем організму речовин, наприклад, ресвератрол.
АЛЕ. Але алкоголь, в залежності від індивідуального стану людини, в надмірній кількості шкодить організму, про що я вже докладно розповідав ось тут, тому вживати навіть найякісніше червоне вино з надією стати від цього більш здоровим – ідея так собі.
І наостанок – про калорійність вина. Чим солодше вино, тим вона більша, бо кожний грам цукру – це 4 ккал. Додай до цього той факт, що грам спирту – це ще 7 ккал, а також калорійність винограду, з якого зроблений напій, і там можна буде приблизно підрахувати кількість калорій у твоєму келиху. В середньому у 100 мл вина міститься 70-80 ккал.
Ось і все, що я хотів тобі розповісти про вино сьогодні. Тепер ти, можливо, будеш більше знати про цей неймовірний напій і зможеш поділитися знанням з друзями.















